Приємно познайомитися!
Про нас

Привіт! Це ми — команда, яка стоїть за mapahalloween.pl.

Сильвія - я фанатка осені, котів, різноманітних ґаджетів та мама двох дівчат-підлітків. Мене можна зустріти десь на околиці на велосипеді, з камерою чи дроном. Я також сама шию костюми на Гелловін для своїх близьких, щоб не з'їхати з глузду за комп'ютером. 
Я є ініціаторкою створення Гелловінської карти (Mapahalloween). 
У нашій команді з двох осіб я взяла на себе роль романістки та керівниці проєкту, тобто роблю приблизно те саме, що й на роботі, тільки в більш... хм... цукерковому масштабі. Я збираю ідеї від дітей та батьків, підглядаю, що зараз у тренді, додаю до цього дрібку магії та тероризую Рафала нескінченним списком речей, які треба зробити, виправити, покращити, домалювати... А Рафал щоразу дивує мене тим, що ввечері було «неможливо», а вранці все готово і ще красивіше, ніж я собі уявляла. А потім залишається лише малювати сторінку словами та дбати про те, щоб дістатися до кожного з вас. Я бігаю по місцевих групах, розповідаю про Гелловін, переконую, що чорти і привиди вигадані, але веселощі — справжні. 

Рафал - я людина технологій. Я відповідаю за технічний бік нашої гелловінської пригоди: додаток, вебсайт і за те, щоб усе працювало. Я також виконую роль запобіжного гальма для божевільних ідей Сильвії. З різним успіхом — особливо з огляду на те, що я сам маю слабкість до нових ідей та ґаджетів.
Усе почалося з оголошення в інтернеті. Так я познайомився із Сильвією, і перш ніж я встиг добре подумати, ми вже разом створювали світ привидів, гарбузів і цукерок.
Поза проєктом я працюю DJ, займаюся конференціями та створюю вебдодатки. А про те, щоб я часом відходив від комп'ютера, дбає Бетті — моя німецька вівчарка і повна божевільна, поруч із якою навіть найшаленіші ідеї здаються зовсім нешкідливими. Мій неофіційний псевдонім? Містер Ласт Мінут (Mister Last Minute). Кажуть, найкращі ідеї приходять в останню хвилину — я регулярно перевіряю цю теорію на практиці.
На Гелловін я відповідаю за лякання, а біля миски зі солодощами... ну, скажімо так, запаси потребують контролю якості.

А ви знаєте, як усе це почалося?

Сильвія - це все через те, що якось увечері на Гелловін у мої двері ніхто не постукав. Мої діти блукали тихим, темним районом без жодних декорацій, боячись завітати до сусідів, які здебільшого були здивовані, а деякі навіть вороже налаштовані. Після обговорень із групою батьків я вирішила за допомогою карти розкрутити Гелловін у своєму містечку. Метою було зробити так, щоб діти знали, де вони можуть безпечно постукати. Першого року до карти долучилося близько 200 будинків із Юзефува, Отвоцька та околиць. Біля моїх дверей нарешті з'явилися маленькі монстрики, заманені картою. А діти принесли додому відерця, повні солодощів. Проте моя перша карта мала невеликий недолік — її неможливо було відкрити на телефонах із батьківським контролем. І тоді до мене долучився Рафал. Він розмістив карту на сайті, завдяки чому всі діти змогли користуватися нею на своїх телефонах.
Знаєте, що сталося потім? На карті з'явилося понад 800 точок: будинків, установ, підрозділів Добровільної пожежної охорони, ресторанів і кав'ярень. До нас приєдналися навколишні райони Варшави, містечка та села. А в моєму місті з'явилися гарбузи, вогники, привиди та спецтефекти. А головне — натовпи ряжених.
Ми вирішили поширити Гелловін на всю Польщу. Але ви повинні нам у цьому допомогти. Надсилайте карту своїм друзям. Нехай Гелловін буде безпечним. Веселіться лячно!